На сам перед

Літературне місто

Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Запитання. В «Українському правописів є правило, за яким словосполучення, що становлять повторення того самого слова або тих самих компонентів прислівникового типу без службових слів або з службовими словами між ними, треба писати через дефіс. Для прикладу наводяться слова: хоч-не-хоч, віч-на-віч.

Чому ж сам на сам пишеться окремо?

Відповідь. Справді, в «Українському правописі» (К., Вид-во АН УРСР, 1960, с. 44) є таке правило; ілюструється воно багатьма прикладами. Та словосполучення сам на сам серед них немає, і віднести його сюди немає підстав. Очевидно, пояснити його написання (зафіксоване «Орфографічним словником української мови». К., «Наукова думка», 1975, с. 678) можна, пославшись на інше місце «Українського правопису» (с. 38), де сказано, що окремо пишуться словосполучення, які «мають значення прислівників і складаються з двох іменників з одним або двома прийменниками, напр.: рік у рік, день у день, раз у раз» та ін. Під це правило слід підвести і словосполучення прислівникового типу, які складаються з двох займенників або числівників з прийменником: сам на сам, один на один і под.

Источник:
Літературне місто
Чому ж сам на сам пишеться окремо? — Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії — Літературне місто — Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. — Запитання. В «Українському правописів є правило, за яким словосполучення, що становлять повторення того самого слова або тих самих компонентів
http://litmisto.org.ua/?p=21558

На сам перед

Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун» . 2005 .

насамперед — [наса/мпеиреид] присл … Орфоепічний словник української мови

насамперед — присл. (у першу чергу, перш за все, перед кимось / чимось іншим), передовсім; спочатку, сперш(у), перш(е), попереду, поперед, раніш(е), найперш(е), щонайперше, якнайперше (перед ким / чим н., раніше від когось / чогось); надто, особливо (перев. у … Словник синонімів української мови

насамперед — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови

насамперед — присл. Вр. Перш за все, передусім, найперше. На самий перед. Вр … Словник лемківскої говірки

спершу — рідше сперш, діал. спе/рше, присл. 1) Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким , чим небудь. •• Сперш усьо/го насамперед. 2) рідко. Знову, ще раз; з самого початку … Український тлумачний словник

Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

Иван Григорьевич Наумович — Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович галицко русский писатель, общественный деятель, священник, издатель, один из лидеров галицко русского движения в XIX веке. Содержание 1 Биография … Википедия

Иван Наумович — Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович галицко русский писатель, общественный деятель, священник, издатель, один из лидеров галицко русского движения в XIX веке. Содержание 1 Биография … Википедия

Наумович — Наумович, Иван Григорьевич Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович … Википедия

Источник:
На сам перед
Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун» . 2005 . насамперед — [наса/мпеиреид] присл … Орфоепічний словник української мови насамперед — присл. (у першу чергу,
http://ukrainian_explanatory.academic.ru/93551/%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4

На сам перед

Читайте також: Дієприслівник

  1. Значення прислівника.
  2. Правопис прислівників, утворених від прикметників за допомогою суфіксів –о, -е.
  3. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з різними частинами мови.
  4. Правопис складних і складених прислівників.
  5. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, яка характеризує дію, стан або ознаку предмета.

Наприклад, у реченнях: 1. Катруся лежала нерухомо. 2. Тато сидів напереді і довго мовчав. 3. У хаті чисто. 4. Мама, ще дуже молода, чекала на братів (З тв. В. Стефаника) — прислівник нерухомо уточнює дію лежала; напереді вказує на місце дії сидів; довго визначає тривалість дії мовчав; чисто характеризує стан; дуже вказує на міру вияву ознаки молода.

Прислівники за значенням поділяються на такі розряди:

  • прислівники способу дії — як? яким способом?: добре, схвильовано, важко, поволі, вголос, безвісти, по-новому, сам на сам, очевидно, жаль, сором,
  • прислівники міри й ступеня — скільки? наскільки? якою мірою?:

дуже, трохи, надто, ледве, якомога, дотла, дощенту, доволі;

  • прислівники місця — де? куди? звідки? яким шляхом?: тут, вгорі, униз, праворуч, звідти, манівцями;
  • прислівники часу — коли? доки? відколи? як довго?: рано-вранці, напередодні, досі, з давніх-давен;
  • прислівники причини — чому? з якої причини?: згарячу, зосліпу, зопалу, спересердя, хоч-не-хоч;
  • прислівники мети — навіщо? з якою метою?: навмисно, наперекір, назустріч, на зло, у гості;
  • прислівники умови — за якої умови?: безумовно, принагідно, безперечно, закономірно, випадково.

Прислівники в реченні найчастіше бувають різними обставинами. Наприклад: Знов бачу я землю кохану у димі, у дзвоні заліз, де кліті летять безнастанно стволами то вгору, то вниз (В.Сосюра). Тут прислівник знов виступає обставиною часу, безнастанно — обставиною способу дії, вгору, вниз — обставинами місця.

Крім того, прислівники можуть бути:

  • присудками (в безособових реченнях): Зоряно, тихов просторі
  • вставними словами: І найвища, по-моєму, краса — це краса вірності (О.Гончар);
  • іноді означеннями: Налився всесвіт повноти і споглядає сам себе. Але його чиясь рука на два пересікає: на світ вгорі і світ внизу (П.Тичина).

За походженням прислівники — неоднорідна частина мови. Тільки невелика група їх — первинні: тут, там, тоді, завжди, де, як, скрізь, тепер тощо. Решта прислівників походить від відмінюваних повнозначних частин мови: іменника (згори, завчасу, попереду, гуртом, жаль), прикметника (радісно, злегка, по-новому), числівника (вперше, надвоє, учетверо), займенника (нізащо, потім, зовсім, по-моєму), дієслова (нехотя, хвилююче) або поєднання різних частин мови (босоніж, обіруч, воднораз, насамперед, мимохідь). Як прислівники використовуються й деякі сполучення слів — прислівникові сполучення (раз у раз, час від часу, кінець кінцем, на світанку, в цілому).

Перевірте себе. Випишіть прислівники за розрядами в три колонки: 1) способу дії, міри й ступеня; 2) місця; 3) часу.

Дощенту, звідкись, де-небудь, зрання, зліва, взаємно, ледве, де-не-де, допізна, удосвіта, сміло, глухо, хтозна-куди, знадвору, нині, нізвідки, безвісти, зверху.

Ключ. З других букв має скластися вислів П.Тичини.

2. Правопис прислівників, утворених від прикметників за допомогою суфіксів –о, -е

Частина прислівників утворилася від прикметників за допомогою суфікса , рідше : бадьорий — бадьоро, чистий — чисто, гарячий — гаряче, здивований — здивовано, захоплюючий — захоплююче.

Прислівники, утворені таким чином, повністю зберігають усі правописні особливості прикметникових основ: туманний — туманно, невблаганний — невблаганно, шалений — шалено, блідо-рожевий — блідо-рожево.

Якщо прислівники утворено від якісних прикметників, що мають ступені порівняння, то й вони теж мають ступені порівняння, які творяться так само, як і в прикметників: глибоко — глибше, найглибше; близько — ближче, найближче; високо — вище, найвище; погано — гірше, найгірше; туго — тугіше, найтугіше.

Перевірте себе. Випишіть словосполучення з прислівниками в дві колонки: 1) із вставленими буквами жч; 2) із вставленою буквою щ.

Утримувати тя..е, різати ву..е, клади тов..е, іду бли..е, дають доро..е, роби кра..е, адресуй ви..е, нести ва..е, іскрить ни..е, миготить ду..е, їхати найкра..е.

Ключ. З перших букв перших слів мають скластися три слова, пропущені у вислові Лесі Українки: “Для нас … навіть дим солодкий та коханий”.

3. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з різними частинами мови

Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником, колишньою короткою формою прикметника, числівником, займенником, прислівником, звичайно пишуться разом. Наприклад:

  • вгору, згори, напам’ять, наприкінці, попідвіконню, попідтинню, вдосвіта, вночі, надвечір, доверху, вдома, почасти, безвісти, дощенту, зроду, спідлоба, запанібрата, наопашки, врукопаш;
  • віддавна, востаннє, допізна, дочиста, завидна, замолоду. згарячу, здавна, здалеку, зліва, зрідка, насухо, начисто, нашвидку, попросту, потиху, сповна, справа, спроста;
  • вперше, вп’яте, вдвоє, утричі, вчетверо, водно, заодно, натроє, нашестеро, утрьох, уп’ятьох, поодинці, подвічі, потричі;
  • передусім, потім, внічию, настільки, навіщо;
  • віднині, відтоді, дотепер, забагато, назавжди, назавтра, післязавтра, повсюди.

Проте є відхилення від цього правила.

Частина прислівників (прислівникові сполучення), утворених поєднанням прийменника з іменником, пишеться окремо. Це зумовлене тим, що вони ще не зовсім втратили своє іменникове значення; порівняйте: без відома — без мого відома; на скаку — на всьому скаку; за дня — за білого дня; до пуття — до якогось пуття.

Сюди належать такі прислівникові сполучення: без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, в гості, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку (але: наостанку), до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти (але: врешті), до смаку (але: всмак), до смерті, до снаги, до сьогодні, до часу, за дня, за рахунок, за світла, з болю, з виду, з дому (але: додому),

з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну (але: навесні), на вибір, на вигляд, на видноті, на виплат, на відчай, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на добраніч, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок (але: наприклад), на льоту, на мить, на ніщо (але: нінащо), на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу (але: насилу), не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, у височінь, уві сні, у вічі (але: увіч), у поміч, через силу.

Два прислівники, утворені від іменників, пишуться через дефіс: на-гора і по-латині.

Якщо прислівник утворено від повного прикметника (або займенника) на -ому (-ему) приєднанням до нього прийменника по; то він пишеться через дефіс: по-новому, по-серйозному, по-моєму, по-іншому, по-українському, побатьківському, по-заячому, по-латинському. Деякі з цих прислівників можуть мати форму на : по-українськи, по-батьківськи, по-заячи, по-вовчи.

Три прислівники прикметникового походження пишуться окремо, а саме: в основному, в цілому, в середньому.

З-поміж прислівників, утворених поєднанням прийменника з числівником, окремо пишуться тільки прислівники типу по одному, по двоє, по троє, по четверо, а через дефіс — по-перше, по-друге, по-третє і т. д.

Окремо пишеться прийменник з прислівником тільки в тому разі, якщо прислівник має значення іменника: на відмінно (на відмінну оцінку), не відкладай на завтра (на завтрашній день).

Прислівники, що пишуться разом або через дефіс, слід відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменниками, повними прикметниками, числівниками та займенниками, які пишуться окремо.

Наприклад, у реченні За яких півгодини спереду замаячили вітряки на горі (А. Головко) йдеться про предмет — гору, бо між прийменником і іменником можна вставити прикметник: на високій горі; до іменника можна поставити питання на чому? А в реченні Там, нагорі, вже напевне вживають усіх заходів, щоб врятувати шахту і людей, які лишились під землею (О.Донченко) маємо справу з прислівником, бо слово нагорі не називає ніякого конкретного предмета, а тільки вказує на місце (де?).

Випишіть прислівники в три колонки залежно від написання їх: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома словами.

По/козацькому, по/двічі, по/риб’ячи, уві/сні, на/скаку, по/троє, с/тиха, по/іншому, один/одинцем, кінець/кінцем, по/моєму, за/видна, з/виду.

Ключ. З третіх букв виписаних слів має скластися закінчення вислову бельгійського письменника М.Метерлінка: “З плином часу життя переконує кожного, що немає …”

Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: босими ногами — босоніж; обома руками — обіруч, в різні боки — врізнобіч, на швидку руку — нашвидкуруч, в один час — водночас, на самий перед — насамперед, по всякий час — повсякчас, не сам хотів — несамохіть, з початку віку — споконвіку, має бути — мабуть; чимдуж, чимраз, чимскоріш.

Але в кількох прислівникових сполученнях усі частини пишуться окремо:

тим часом (хоч тимчасом як), все одно, все рівно.

Прислівник геть-чисто пишеться через дефіс.

Прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ледве-ледве, далеко-далеко, рано-вранці, давним-давно, повік-віків, врешті-решт, зроду-віку, тишкомнишком, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо.

Деякі з них пишуться через два дефіси, а саме: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, десь-не-десь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, будь-що-будь.

Три прислівники пишуться окремо й через дефіс: з давніх-давен, з дідапрадіда, без кінця-краю, але окремо: з усіх усюд.

Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого іменника, числівника чи займенника в різних відмінках з прийменником або без нього, пишуться окремо — двома і більше словами: день у день, рік у рік, раз у раз, раз по раз, ніч крізь ніч, час від часу, раз від разу, раз за разом, день при дні, від ранку до вечора, з боку на бік, з дня на день, з роду в рід, з кінця в кінець, кінець кінцем; один по одному, один за одним, один одинцем, одним одно; сам на сам.

Прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього пишуться через дефіси тому, що тут повторюється та сама застигла форма слова (родовий відмінок), а не різні, як, скажімо, у сполученні раз у раз чи сам на сам, де маємо поєднання називного відмінка із знахідним, або в сполученні кінець кінцем, де поєднано називний відмінок з орудним.

Перевірте себе. 1. Сполучення слів запишіть трьома групами в тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) двома і більше словами; 3) через дефіс.

Обміркував до/ладу, знав аби/як, узяв хтозна/де, на/силу підвівся, пропав без/вісти, давай по/простому, звик як/не/як, зустрілись сам/на/сам, розділив на/четверо, з/давна відомо, зжовк по/осінньому, здійсниться кінець/кінцем, з/малку вчися, від/тоді все змінилося, перебиває раз/у/раз, одягся як/небудь, ойкнув с/проквола, видадуть на/гора.

Ключ. З других букв перших слів має скластися вислів В.Симоненка.

Перевірте себе. 2. Сполучення слів і слова запишіть у тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома і більше словами.

Підійшов у/притул, раз/по/раз гукав, по/перше, узяв до/відома, попід/тинню, на/сам/перед, один/по/одному, накинув на/опашки, кінець/кінцем, будь/що/будь, повік/віків, росте в/глиб, виходили по/одинці, одним/один, день/у/день сох, рушив у/чвал, рано/вранці, всього/на/всього, бачив уві/сні, по/дружньому повір, з/ранку/до/вечора, по/новому йде праця, хоч/не/хоч, вивчив на/пам’ять, врешті/решт, чим/скоріш, на/око помнож, сам/на/сам.

Ключ. З останніх букв останніх слів має скластися вислів давньоримського філософа Сенеки.

5. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток

Як і неозначені займенники, деякі прислівники творяться за допомогою часток.

Прислівники, утворені за допомогою часток хтозна-. казна-, будь-, небудь, -но, пишуться через дефіс: хтозна-де, казна-звідки, будь-як, будь-коли, де-небудь, куди-небудь, тільки-но.

Прислівники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, ні-, ані-, щопишуться разом: абияк, абикуди, деколи, десь, ніде, ніколи, анітрохи, аніяк, щодня, щодень, щороку, щоразу, щосили.

Але частка що пишеться окремо в таких випадках: що другий день, що день божий, тільки що, поки що.

Прислівники з не можуть писатися разом, якщо не вжито в ролі префікса, і окремо, якщо не є заперечною часткою. Це нерідко залежить від того, який зміст хоче передати автор. Порівняйте: Вибратися, однак, із темної, покрученої та вузької чорториї було нелегко.— Дідові Овсієві не легко давалося зробити лад і спокій (М.Коцюбинський).

Випишіть словосполучення і слова в дві колонки залежно від написання прислівників: 1) разом; 2) через дефіс. Словосполучень із прислівниками, які пишуться двома словами, не виписуйте.

Спитаю коли/небудь, ані/трохи, записав аби/як, тільки/що прийшов, зроблю будь/коли, забрів хтозна/куди, спостерігав що/дня, звідки/небудь, здивувався хтозна/як, ні/коли не знав, казна/де був, квапився що/разу.

Ключ. З других букв перших слів має скластися початок вислову (одне слово) німецького письменника Т.Гіппеля: “… страшніша за брехню”.

Источник:
На сам перед
Прислівник. Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, яка характеризує дію, стан, ознаку предмета. Деякі з них пишуться через два дефіси…
http://vshkole.in.ua/prislivnik/

На сам перед

дії: швидко, весело, рішуче, по-вовчому, по-козацьки;

ознаки: дуже, ледве, абсолютно, страшенно,

а) місця: тут, там, здалека, вгору, навколо, всюди, скрізь;

б) часу: тепер, тоді, вранці, ввечері, восени, влітку, вчора;

в) причини: згарячу, спересердя, здуру, зосліпу, зопалу, ненароком;

г) мети: наперекір, навмисно, напоказ, навіщо, нащо.

-о, -е, співвідноснихізякіснимиприкметниками,

гарно — краще, найкраще (якнайкраще, щонайкраще); більш

(менш) гарно, найбільш (найменш) гарно

І. Разом пишуться:

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго,

занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, наза.

скрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем,

повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху,

іменників. Такісполученняпишутьсяокремо: не

саме, що «завтра»), до

безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос,

вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки., відразу, вкрай, вкупі, влад,

влітку, внизу, вночі, восени, впам’ятку, впень, вперед, впере.між,

міш, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врізсип,

вень, врівні, вро.зкид, вро.зліт, вро..зтіч, вряд, всередині,

вслід, всмак, вщерть, дове.

рху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу,

додому, докупи, донизу, дотла., дощенту, заміж, замужем,

за.очі, запанібрата, запі.вніч, зараз, заразо.м, зарані, зарання,

за.світла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу,

зо.зла, зо.кола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсере.дини,

бік, набір, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг,

навідріз, навік, навіки, на.

на-гора), надвечір, надворі,

надголодь, надзелень, надмі..

р, надміру, назад, назахват, навздогад,

їздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку,

напам’ять, наперебій, напере.

ваги, наперед, наперекір, напереріз,

напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напо.хваті, напочатку,

наприклад, напровесні, напролом, напропа.ле, нараз, нарешті,

на.рі.вні, наро.зхват, насилу, наскоком., наспід, на.спіх, насподі,

насторожі, наяву, о.

бік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч,

біч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч,

поруч, поряд, посере..

дині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік,

убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки.,

украй, укупі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, упень, уперед, уплав,

уплач, упо.перек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, уро.зкид,

зліт, урозсип, урозтіч, уряд, усередині, услід, усмак, ушир.

прикметником: віддавна, востаннє, вручну, догола,

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

допі.зна, зави.дна, замолоду, заново, звисока, згарячу, зле.гка, зліва,

дка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку,

вна, спроста, сп’яну.

вдвоє, втроє, вчетверо

под.; вперше, вдруге, втретє

двоє, натроє, начетверо

под.; удвох, утрьох, учотирьох

под.; водно, заодно, поодинці, спершу.

внічию, втім, навіщо, на.що, передусім, почім, почому;

мови: вдосвіта, вподовж, завбі.

завглибшки, завдовжки, завтовшки, завча.

су, завширшки, знадвору,

взнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки,

навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, на

вскач, навкіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача,

навздогін, наздогін, нао..

сліп, напоготові, позавчора, позаторік,

попідвіконню, попідтинню, спідлоба.

ніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом,

мимохідь, мимохіть, наса.

мперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч,

руч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть,

стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.

де-, чи-, що-, як-, -сь, чим-із

як, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, ніяк, нікуди,

нітрохи, дедалі, деінде

(але: десь-інде), деколи, декуди, чимало,

щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця,

щомога, щонайбільше, щонайдовше, щоночі, щоправда,

щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини

значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, десь, колись, чим

далі, чимскоріш, чимдуж

абочастокірізнихчастинмови, таприйменникиабочастки, щоокремо

віки, надворі — на

дворі, набік — на

ІІ. Окремо пишуться:

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

означення (прикметник, порядковий

займенник, дієприкметник): без

числівників, займенників) у

називний + родовий: плоть

називний + знахідний: бік

називний + орудний: кінець

називний + місцевий: слово

родовий + родовий: з

родовий + знахідний: від (з) ранку

орудний + називний: одним

один (одно); одним

орудний + родовий: лицем

орудний + знахідний; лицем

прикметника (числівника, займенника) і

ін. Пор.: Тимчасом

Через дефіс пишуться:

закінчення) -ому, -єму

по-сусідському, по-материнському, по-бойовому, по-божому, полицарськи,

по-простацьки, по-людськи, по-міщанськи, по-царськи,

по-отецьки, по-парубоцьки, по-твоєму, по-своєму, по-всякому, понашому.

по: по-перше, по-друге, по-шосте

будь-, -будь, -небудь, казна-,

хтозна-, бозна-, невідь-, -то: будь-коли, будь-де, куди-будь,

коли-будь, де-небудь, як-небудь, казна-коли, казна-як, хтозна-де,

хтозна-куди, бозна-як, бозна-коли, невідь-як, невідь-коли, такто,

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

посередині: пліч-о-пліч, віч-на-віч,

всього-на-всього — рос.: всего-навсего.

мови (іменниками, прикметниками,

числівниками, займенниками), придумайте

(Мало) (по) (малу), (день) (у) (день), (на) гора, (пліч) (о) (пліч), (в)

(основному), (на) (завтра) [у

день»], (по) (кабардино)

(балкарському), (всього) (на) (всього), (на) (відмінно), (мимо)

(волі), (з) (вечора), (в) (четверо), (с) (під) (споду), (до) (побачення), (на)

(добра) (ніч), (в) (ні) (чию), (з) (давніх) (давен), (на) зло, (в) (тім), (без)

(кінця) (краю), (з) (ранку) (до) (вечора), (давним) (давно), (на) (решті),

(по) (кримсько) (татарськи), (кінець) (кінцем), (в) (цілому), (сам) (на)

(сам), (по) (вашому), (сама) (самотою), (чим) (далі), (у) (сто) (крат), (за)

(кордон), (тим) (часом), (з) (роду) (віку), (хрест) (навхрест), (на) (приклад),

(в) (соте), (на) (зразок), (по) (старо) (слов’янському), (до) (решти),

(на) (швидку) (руч), (ні) (на) (що), (на) (силу), (на) (виплат), (на) (ніщо),

(над) (силу), (у) (віч), (на) (завтра) [у

значенні «завтра»], (у) (вічі), (де)

(інде), (чим) (дуж), (чим) (швидше), (у) (вісьмох), (на..

(по) (волі), (з) (гори), (на) (останку), (за) (тепла), (до) (речно), (до) (речі),

(до) (останку), (перед) (усім), (с) (під) (лоба), (в) середині.

Источник:
На сам перед
дії: швидко, весело, рішуче, по-вовчому, по-козацьки; ознаки: дуже, ледве, абсолютно, страшенно, а) місця: тут, там, здалека, вгору, навколо, всюди, скрізь; б) часу: тепер, тоді, вранці,
http://studfiles.net/preview/2277872/page:32/

На сам перед перевіряють…

На сам перед перевіряють….“Мені довелось повертати субсидію у розмірі 5 тисяч…”: Як відбувалася моя перевірка отримання субсидій. Кому загрожуватиме тюрма

Соціальні служби в Україні почали жорсткий моніторинг виплат субсидій, передає Корупція.Інфо

По домівках в такому випадку вони ходять не дуже часто, зате дізнаються про покупки та майно субсідіантів в банках, реєстрах нерухомості, у сусідів і друзів.
Наприклад, в Полтавській області санітарка з пологового будинку приховала інформацію, що син купив машину за 169 тис. грн за кілька місяців до оформлення субсидії. Таким чином вона завдала державі збитків в 3389 грн.

А в Житомирській області місцевий житель сховав при оформленні субсидії офіс. Розкрити «злочин» допомогла колишня теща, яка написала скаргу в соцоргант. Чоловікові також довелося повернути більше 5 тис. грн субсидії.

Крім того, соціальні служби почали боротьбу з матерями-одиначками. Вони опитують сусідів і приходять до них додому з перевірками. Якщо в будинку застукали чоловіка, то мамам загрожує навіть судимісті.

У парламенті тим часом обговорюють проект закону, за яким соцінспекторам збираються дати більше прав. Правда, самі депутати кажуть, що поки цей документ непрохідний.

Нова служба зосереджується виключно на контролі, при цьому підкоряється місцевим соціальним службам вони не будуть. Крім “ревізорів” з’являться і “аудитори”. Ці вакансії зайняли ті, хто працював інспектором.

Головне нововведення соціального інспектора – системна перевірка пільговиків. Наприклад, якщо до деяких субсидіантам виникли “питання”, але в документах ніяких порушень не знайшли, соціальний інспектор має право відправитися в квартиру до такої сім’ї. Дослідити їх матеріальне становище, умови життя. І якщо виявиться, що пільговики живуть на широку ногу, а декларують мінімальну зарплату, у такої сім’ї можуть виникнути проблеми. Згідно з документом, незаконно виділені гроші можуть забрати, а субсидії призупинити.

Наприклад, якщо “ревізор” прийде в квартиру, але виявиться, що в ній живуть квартиранти, це стане достатньою причиною, щоб забрати “знижку”. За діючими правилами в орендованій квартирі оформити субсидію можна. Але оформляти повинна та сім’я, яка живе в квартирі. І при оформленні враховуватимуть дохід не власника, а орендаря.

При цьому власник, якщо захоче оформити субсидію в тій квартирі, де за фактом живе, повинен буде вказати свій дохід в декларації вже з урахуванням тієї суми, яку отримав на оренді нерухомості. За фактом дуже часто квартири здають вже з оформленою субсидією.

Варто враховувати, що гроші на субсидії – податки всіх українців. Щороку з бюджету країни витрачають мільярди гривень на компенсацію комунальних знижок. В цьому році ця сума перевалила за 70 млрд. Цих коштів вистачило б на будівництво кількох тисяч кілометрів доріг. З огляду на, що близько 40% українців частина зарплати отримує “в конверті” і далеко не кожен роботодавець офіційно працевлаштовує співробітників, офіційно субсидії можуть оформляти навіть ті українці, які не потребують допомогу від держави.

Юрист Олександр Плахотник зазначає: ломитися в квартиру з перевіркою ніхто не має права. Але в самому законопроекті сказано, що інспектор має право відвідувати житло. “Звичайно, навіть поліція не має права прийти і вломитися в будинок, тільки якщо є загроза життю. А соціальні інспектори тим більше. Постукали, попросилися – не впустили і на цьому крапка. Але з іншого боку, це може стати підставою для проведення аудиту, для того, щоб уважніше шукати порушення “, – вважає юрист.

З 1 травня українці будуть отримувати знижки з урахуванням оновлених доходів і без витрат на опалення. Дохід враховуватимуть за третій і четвертий квартал 2017 го. Тобто вже з перерахованими пенсіями і традиційно високими грудневими зарплатами. За різними оцінками, такий перерахунок призведе до того, що право на знижки втратить кожна п’ята сім’я.

Також експерти сходяться на думці, що рано чи пізно уряду доведеться посилювати програму. Чиновники вже озвучували можливість обліку в субсидії доходу від банківських депозитів. Але дійсно вплинути на кількість “пільговиків” може облік майнового стану: наявності дорогого автомобіля, другий квартири, земельних ділянок.

Источник:
На сам перед перевіряють…
На сам перед перевіряють….“Мені довелось повертати субсидію у розмірі 5 тисяч…”: Як відбувалася моя перевірка отримання субсидій. Кому загрожуватиме тюрма Соціальні служби в Україні почали
http://merezha.co/na-sam-pered-pereviryayut-meni-dovelos-povertaty-subsydiyu-u-rozmiri-5-tysyach-yak-vidbuvalasya-moya-perevirka-otrymannya-subsydij-komu-zagrozhuvatyme-tyurma/

Правопис складних і складених прислівників

Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: босими ногами — босоніж; обома руками — обіруч, в різні боки — врізнобіч, на швидку руку — нашвидкуруч, в один час — водночас, на самий перед — насамперед, по всякий час — повсякчас, не сам хотів — несамохіть, з початку віку — споконвіку, має бути — мабуть; чимдуж, чимраз, чимскоріш.

Але в кількох прислівникових сполученнях усі частини пишуться окремо: тим часом (хоч тимчасом як), все одно, все рівно.

Прислівник геть-чисто пишеться через дефіс.

Прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ледве-ледве, далеко-далеко, рано-вранці, давним-давно, повік-віків, врешті-решт, зроду-віку, тишком-нишком, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо.

Деякі з них пишуться через два дефіси, а саме: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, десь-не-десь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, будь-що-будь.

Три прислівники пишуться окремо й через дефіс: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, але окремо: з усіх усюд.

Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого іменника, числівника чи займенника в різних відмінках з прийменником або без нього, пишуться окремо — двома і більше словами: день у день, рік у рік, раз у раз, раз по раз, ніч крізь ніч, час від часу, раз від разу, раз за разом, день при дні, від ранку до вечора, з боку на бік, з дня на день, з роду в рід, з кінця в кінець, кінець кінцем; один по одному, один за одним, один одинцем, одним одно; сам на сам.

Прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього пишуться через дефіси тому, що тут повторюється та сама застигла форма слова (родовий відмінок), а не різні, як, скажімо, у сполученні раз у раз чи сам на сам, де маємо поєднання називного відмінка із знахідним, або в сполученні кінець кінцем, де поєднано називний відмінок з орудним.

Перевірте себе. 1.Сполучення слів запишіть трьома групами в тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) двома і більше словами; 3) через дефіс.

Обміркував до/ладу, знав аби/як, узяв хтозна/де, на/силу підвівся, пропав без/вісти, давай по/простому, звик як/не/як, зустрілись сам/на/сам, розділив на/четверо, з/давна відомо, зжовк по/осінньому, здійсниться кінець/кінцем, з/малку вчися, від/тоді все змінилося, перебиває раз/у/раз, одягся як/небудь, ойкнув с/проквола, видадуть на/гора.

Ключ.З других букв перших слів має скластися вислів В.Симоненка.

Перевірте себе. 2.Сполучення слів і слова запишіть у тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома і більше словами.

Підійшов у/притул, раз/по/раз гукав, по/перше, узяв до/відома, попід/тинню, на/сам/перед, один/по/одному, накинув на/опашки, кінець/кінцем, будь/що/будь, повік/віків, росте в/глиб, виходили по/одинці, одним/один, день/у/день сох, рушив у/чвал, рано/вранці, всього/на/всього, бачив уві/сні, по/дружньому повір, з/ранку/до/вечора, по/новому йде праця, хоч/не/хоч, вивчив на/пам’ять, врешті/решт, чим/скоріш, на/око помнож, сам/на/сам.

Ключ.З останніх букв останніх слів має скластися вислів давньоримського філософа Сенеки.

studopedia.org — Студопедия.Орг — 2014-2019 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.002 с) .

Источник:
Правопис складних і складених прислівників
Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом : босими ногами — босоніж; обома руками — обіруч, в різні боки — врізнобіч, на швидку руку — нашвидкуруч, в один час — водночас,
http://studopedia.org/12-57277.html

COMMENTS